Пазогребневі плити та область їх застосування
Пазогребневі плити (ПГП) – це прямокутні блоки з гіпсоволокна товщиною в 80 або 100 мм. Розмір плит стандартний – висота 500 мм, ширина 667 мм. Для посилення зв’язку між плитами їх кромка виконана в виді пазів і гребнів. Технологія дозволяє зводити до 4 м2 перегородок в годину.
Стандартні плити застосовуються в приміщеннях з нормальним режимом вологості, для санвузлів і лазень застосовують вологостійкі ПГП. Плита може бути як цілісною, так і пустотілою з горизонтальними наскрізними отворами діаметром 40 мм. Пустотіла плита відрізняється не тільки зниженою легкістю і теплопровідністю, при укладанні плит одного ряду гарантовано суміщення отворів по перерізу не менше ніж на 90%, що дозволяє використовувати порожнини в якості технічних каналів для прокладання електропроводки або труб.
Підготовка місця монтажу
ПГП універсальні в застосуванні і можуть бути змонтовані практично в будь-яких будівельних умовах. Зважаючи на малу вагу, вони не вимагають влаштування фундаменту і можуть бути встановлені прямо на стяжку і навіть на міцну дерев’яну підлогу.
Єдина вимога до місця зведення перегородки — основа не повинна мати горизонтального перепаду висот більше 2 мм на 1 метр. Якщо підлога в приміщенні не задовольняє цим вимогам, то виробляють вирівнюючу стяжку шириною в 20–25 див.
Поверхня, як стяжки, так і підлоги повинна бути покрита кілька разів глибоко проникаючою грунтовкою, потім висушена і очищена. Оптимально монтувати ПГП ще до штукатурки несучих стін, так оздоблювальне покриття вийде більш цільним.
Влаштування демпферної прокладки
Для компенсації температурних розширень та осадження будівлі в місцях примикання перегородок до підлоги і стін укладають стрічку еластичного матеріалу. Це може бути каучук, пробкове дерево або силіконова стрічка.
Підстава покривають тонким шаром клею для ПГП і укладають стрічку. Для застигання необхідно 6–8 годин, після чого можна починати зведення перегородки.
Монтаж першого ряду
Монтаж ПГП ведуть строго по рядах, починаючи з нижнього. Перший ряд є базовим і повинен бути правильно зорієнтований в просторі, за вертикальним і горизонтальним рівнем. Найбільш часта помилка при монтажі – «хвилястість» перегородки, що виникає через невелике зміщення в пазах. Для усунення такого явища при укладанні кожної плити потрібно використовувати рейку-правило і звіряти по ній загальну площину перегородки.
Перший ряд слід укладати від кута. Місце торкання плити з підлогою і стіною покривають клеєм для ПГП, потім встановлюють блок гребенем догори і вирівнюють його положення. Для переміщення плит зручно використовувати гумову киянку. Обов’язково кріплення першого блоку до стіни і підлоги за допомогою Г-подібних пластин, роль яких з успіхом виконують прямі підвіси. Для їх використання потрібно зрізати з країв зубчастий гребінець і довести товщину пластини до ширини гребеня. Пластини кріпляться спочатку до основи за допомогою дюбелів швидкого монтажу довжиною від 80 мм, потім до плити чорними саморізами довжиною не менше 60 мм.
У подальшому плити кріпляться через одну: з одного боку до підлоги, з іншого – до попередньої плити з попереднім покриттям стику тонким шаром клею і сильним притисканням. Щоб контролювати розміщення плит за проектом, зручно використовувати шнурівку чи лазерний нівелір. Також буде не зайвим виконати на підлозі і стінах розмітку перегородки з зазначенням місць під дверні отвори.
Зведення перегородки та примикання до несучих стін
Другий і наступні ряди укладають зі зміщенням швів не менше 150 мм. Плита розташовується строго в площині перегородки завдяки пазогребневому з’єднанню. Достатньо контролювати горизонтальний рівень установки і бічний крен. Крайні плити кріпляться до несучих стін Г-подібними пластинами або стрижнями арматури товщиною 8 мм.
